%

духовний розвиток       Вихід

Для лучшей работы сайта воспользуйтесь браузером Intenet Explorer
Меню сайту

Міні-чат
 
200

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2013 » Листопад » 10 » Знання про природу і екологію – необхідна умова духовного виховання.
09:22
Знання про природу і екологію – необхідна умова духовного виховання.

      Знання про природу і екологію – необхідна умова   духовного  виховання.

Розвиток духовності - це процес позитивних, якісних та кількісних змін, досягнення цілісності та гармонії, вміння досягнуті знання зберегти та передати іншим. Постає питання: звідки ж дитина повинна черпати красу та натхнення, що є найкращим засобом збагачення духовності?

Природа і є одним з найкращих чинників, тією бездонною криницею, де дитина з малих років черпає знання, духовність, навчається розуміти, цінувати будь - яке життя, дане природою, вчиться захищати природу, примножувати її красу та багатство. І тільки людині дано вміння оцінювати значення природи, розуміти, що природа на диво прекрасна і надзвичайна вразлива. Музикою життя назвав В.О. Сухомлинський природу. «Людина стала людиною тоді, коли вона вперше почула шелест листя, дзюркотіння веселого струмочка, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, завивання хуртовини за вікном, лагідний плюскіт хвиль. І урочисту тишу ночі - почула і завмерла, і слухає сотні і тисячі років чудову музику життя».

Природа, в широкому розумінні - це все, що існує, сукупність природних умов та існування людини. Природа виховує, навчає мудрості, головне - це мати бажання, потребу вчитись. Тому так важливо навчити людину сприймати природне довкілля як основне джерело знань, духовності, культури, а розпочинати треба з дитинства. Від вміння вихователя пояснити дітям природні закономірності, а також від його інтелекту і залежить свідомість дитини, та частка духовності, що керує дитиною протягом усього життя. Адже чому дитина ламає кущі, дерева, може знущатися над метеликом, відриваючи йому крильця, безжалісно відриває лапи у жука і милується, насолоджується тим, що жучок намагається втекти на одній лапці, з усіх сил бореться за життя? Все це від нерозуміння того, що кожне життя треба берегти, що життя дане природою.

Як відомо, у природі нічого зайвого немає, в цьому полягає її гармонія. Нерозуміння дітьми того, що будь - яке життя треба берегти і цінувати, часом затягується на все життя, залишаючись у вже дорослої людини. Бо як інакше пояснити дію дорослих, які спокійно на очах у дітей зламують гілочку, щоб відмахнутись від мух, або безпричинно гублять гусеницю, бо вона неприваблива на вигляд, а ще гірше - в присутності дітей засушують гарних жучків та метеликів. Тут і криється коріння жорстокості, від якої потім недалеко і до злочину. Дитина, яка змалечку пройнялася красою навколишнього, свідомо зрозуміла цінність будь - якого життя, не скоїть злочину в дорослому віці.

Програма дошкільного закладу дає змогу розкритись дитячий душі, наповнитись духовністю, без якої життя просто неможливе, адже черства душа - це неповноцінне духовне життя. Є багато засобів надати дошкільнятам екологічні знання з метою формування їх духовності:

-  дидактичні ігри, вправи;

-   спостереження за природними явищами;

-  екологічні задачі, конкурси, вікторини, виставки;

-  література, народний фольклор;

-  екологічне проектування;

-   екологічні пам'ятки;

-  екскурсії, ручна праця та праця на природі;

-  екологічна просвіта батьків.

Доцільно, використовуючи екскурсії до лісу, підвести дитину до поняття, що кожне дерево чи травинка дихає, як і людина. А дослідницька робота підтверджує, що дерево - це жива істота. Ритми його серця ледве чутні, але вони стимулюють його життя. Найкращий час, щоб почути «серце» дерева - рання весна, коли пробуджується природа і починається сокорух. Дуже важливо, йдучи на прогулянку чи екскурсію, заздалегідь ознайомити дітей з правилами та нормами поведінки, що є елементами екологічної культури кожної цивілізованої людини. Норми поведінки повинні бути зрозумілими дітям, доступними для сприймання. Наприклад:

·        Усміхнись і привітай красу природи.

·        Намагайся не шкодити природі, зумій взяти в природи знання та зберегти захоплення.

·        Не порушуй дружбу рослин і тварин з людиною.

·        Будь ввічливим гостем у добрих господарів (лісових, лугових, садових).

·        Зумій запам'ятати бачене, пережити і передати в малюнку та поділитись з рідними.

Природа формує людину, ставить її на вищий щабель розвитку, вчить людину бути людиною, а від людини залежить стан екології, природного багатства, збереження природи від стихійного і безконтрольного її використання.

Розмаїття барв природи, її загадковість завжди привертає увагу дітей, які одержують естетичну насолоду від спілкування з природою, тобто задовольняють свої естетичні потреби, хоча і не завжди розуміючи сутність баченого, не розуміючи законів природи, зв'язків природних явищ.

Використовуючи бажання дитини милуватись красою природних барв, вихователь повинен поступово спрямувати її до естетичного сприймання, розвивати почуття чуйності, почуття обов'язку збереження краси, вміння прийти на допомогу беззахисному.

Переглядів: 1294 | Додав: ludmila09 | Рейтинг: 4.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Розташування садка на мапі

Поділитися


Оголошення





Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Пошук

Форма входу

Логин:
Пароль:


Новини садка

 

           Друзі  сайту



МОНмолодьспорту




Педагогічна преса




Корисні посилання






e-mail: prilykidnz9@yandex.ua

Конструктор сайтів - uCoz